15.5 C
New York
27 Травня, 2020
Новини монастиря та парафії Публікації

У Червоноградському монастирі Святого Юрія призначено настоятелем о. Єремію Рибакова

Знайомство з отцем Єремією для читачів #Вісник та слухачів #Неорадіо.

У Червоноградському монастирі Святого Юрія призначено настоятелем 39-річного отця Єремію Рибакова. Як виявилося, отець Єремія – випускник 4 школи.

Отець Єремія Рибаков служив у Нью-Йорку, Києві та Кам’янці-Подільському. А тепер є настоятелем храму Святого Юрія у Червонограді.

– Я родом із Тернопільської області, біля Бучача є невеличке містечко, – розповідає отець Єремія. – З 8 класу навчався у ліцеї при василіанських монастирях: спочатку у Лаврові, а потім мене перевели до Червонограда і тут я закінчував школу, останні 4 класи. У 1998 році вступив на дворічний новіціат у Крехові, далі – один рік у Золочеві на підготовчих курсах, у Варшаві вивчав філософію, і після повернення в Україну навчався Богослів’я в римо-католицькій семінарії, оскільки тоді в Брюховичах ще не було духовної семінарії УГКЦ. У 2007 році, після закінчення навчання, був висячений на священника у своєму рідному місті Бучачі Владикою Іренеєм, який тоді очолював Бучачську єпархію. Першим місцем мого служіння був Дрогобич на Львівщині і після двох років служіння настоятелі відправили мене до Нью-Йорка, до речі, також у церкву Святого Юрія. Три роки служив там для наших українців – була потреба в україномовному священникові, бо тоді була велика хвиля еміграції, 80% саме на тій парафії становили нові вихідці з України, а тамтешні священники розмовляли застарілою українською. Після повернення в Україну пів року служив у Гошівському монастирі й мене було переведено до Кам’янця-Подільського на Хмельниччину. Там є також історично славний василіанський монастир. Ми жили в монастирі, служили в храмі та одночасно займалися реконструкцією будинків, які колись належали до комплексу монастиря. Останні 3 роки свого служіння у Кам’янці-Подільському мене призначили настоятелем та адміністратором парафії. Згодом 4 роки служив у монастирі Св. Василія Великого у Києві, що на Львівській площі.

✅- Як зрозуміли, що це Ваше покликання?
✅- Моя родина була досить релігійною, особливо бабуся з дідусем, які навчили мене перших молитов і перших засад християнської віри. Я пам’ятаю, що від самого малечку вони брали мене до церкви, бо батько з мамою працювали. В нашому селі храм був закритий і ми ходили часом до Бучача, інколи у сусіднє село. І коли греко-католицька церква вийшла з підпілля, то таким місцем зібрання в цілому Бучацькому районі був монастир отців Василіан – славний і відомий своїм ліцеєм, своєю школою. Від 90-х років ходили до того храму. Я не був близько знайомий з отцями чи братами, які там служили, але коли настоятель отець Іван Майкович зробив оголошення про набір хлопців до ліцеїв, які діятимуть при монастирях, я вирішив туди піти. Батьки у цьому посприяли, не заперечували. І я опинився у Лаврові. Цей монастир недавно повернули. Там велися ремонтні роботи, я зміг побачити служіння отців, братів, які там трудилися. Я б не сказав, що це був один момент для прийняття такого рішення. Тож закінчуючи школу, я не розглядав інших варіантів, вирішив, що я мав би бути в монастирі, мав би бути священником. Я асоціював собі священство власне з чернецтвом, служінням у монастирі, а не, скажімо, служінням одруженим священником. Після школи пішов до Крехова і так пішло своєю чергою.

✅- Чому обрали свячениче ім’я Єремія?
✅- Моє хресне ім’я Василь, так склалося родинно: в нас називали на честь когось із рідних, старших. Коли я обирав ім’я Єремія, був свідомий того, хто цей пророк, що він пережив у своєму житті. Але перед тим, як зважитись на це, в часі перебування у Лаврові з нами був отець-василіянин, який нами опікувався. Власне він називався Єремія і мене захопила його постать: його скромність, спосіб служіння, відкритість. І я тоді вирішив, а оскільки це було досить рідкісне ім’я, то отець-магістр, а тоді це був отець Василь Мендрунь, підтримав, і в часі моїх облечин отримав ім’я Єремія. Вже пізніше, вивчаючи, заглиблюючись у життя цього пророка, побачив, наскільки ця постать специфічна, скільки людина пережила у житті і є чому від нього навчитись. Окрім цього, у василіанській історії є отець Єремія Ломницький, співзасновник сестер-служебниць – також визначна постать.

✅- Сьогодні маємо випробування – пандемію COVID-19…
✅- Дуже багато сказано святим отцем Папою Франциском, маємо послання Блаженнішого Святослава і єпископів на місцях. На мою думку, варто прислухатися до закликів і виконувати всі ці вказівки, у тому числі державної влади.
У 21 столітті ми зіткнулися з тим, що людина не може протистояти певному виклику. Це змушує нас задуматися над іншим, вищим сенсом буття.

✅- Отче, Ваші враження від міста, монастиря…
✅- Кристинопільський монастир для мене не є новим, бо три роки шкільного життя я проживав тут і навчався. Востаннє був у Червонограді перед своїми свяченнями. Знаю про те, як багато зробив отець Ігнатій, про віднову монастиря. З отцями так чи інакше пересікався. А з парафіянами познайомлюсь після карантину, коли все стане на свої місця…

✅- Які Ваші плани як настоятеля, Ваше бачення щодо звершення робіт у монастирі, храмі?
✅- Кристинопільський монастир має свою багату, давню історію, і я намагатимусь, наскільки вистачить моїх можливостей, цю добру історію продовжувати. Не маю особистого плану, бо не прийшов сюди робити щось від себе, а продовжуватиму справу своїх попередників. Залишилось завершити небагато з того, що розпочав отець Ігнатій.
Щодо парафіяльного життя – спільнота тут дуже добра. Функціонування Кристинопільського монастиря зводиться до того, що ми займаємось душпастирською працею. І цей напрямок будемо старатися розвивати у всіх аспектах, намагаючись охопити всі вікові категорії, шукати відповідні підходи. А зараз будемо чекати, щоби з Божою допомогою завершилися це випробування.

– Дякую.

Related posts

Бути просвітленим наукою Христовою чи ні?

admin

Провідна неділя у церкві Св. Юрія в Червонограді

admin

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У МОЗКУ КОЛИ МИ МОЛИМОСЯ?

admin

Leave a Comment